Друга Ріка - Залишаю дім

Я залишаю дім не вимикаю світло в ньому,!
Я залишаю тінь, час зупинив тепло і холод,!
Я залишаю дім скелети у шафі і свій одяг,!
Я залишаю сміх нехай згадає дітей моїх!
Знову несправжнє літо ховає сонце від війни,!
Якщо його люблять діти тоді ми квіти, не гриби!
Я здав свої ключі, твій голос уночі!
Залишив там, знову сам на сам!
Я залишаю дім човен заплив за береги,!
Я залишаю біль фантоми не зникнуть з голови,!
Я залишаю дім це місце сили і журби,!
Я залишаю дім it’s always open, мушу йти!
А може, це справжнє літо, може, не спалить не згорим,!
Але ж його люблять діти тоді ми справжні, як гриби!
Я здав свої ключі, твій голос уночі!
Залишив там, знову сам на сам!
Знову хуйове літо, шукає закінчення війни,!
Але ж ми є його діти може, не квіти, а гриби!
Я здав свої ключі, твій голос уночі!
Залишив там знову сам на сам,!