Tina Petriv - Берег любові

А ми на березі любові залишились.
В першому подиху осені.
Рідні такі і чому чужі.
В тому останньому погляді!
А ми на березі любові залишились.
В першому подиху осені.
Рідні такі ті дві душі.
В тому останньому погляді.
Думаєш я б змогла, думаєш ти би зміг.
А очі не вміють мовчати, не можуть ховати.
І це наш спільний гріх.
І тепер наші ночі як сповідь.
Та почує її лиш сірий дощ.
Ти в минулому мій а я твоя.
І знову там тримає щось.
А ми на березі любові залишились.
В першому подиху осені.
Рідні такі і чому чужі.
В тому останньому погляді!
А ми на березі любові залишились.
В першому подиху осені.
Рідні такі ті дві душі.
В тому останньому погляді!