Прокопов - Любов останньою ніколи не буває

Любов останньою ніколи не буває як серце в роздумах болить.
Ніхто за мене не відчує і тільки мить, щаслива мить.
Недолі рану залікує мовчить у промені струна.
Душа не споминах не грає я залишаючись один.
Без тебе долю не признаю пробач за сльози, що пекучими були.
Коли за чварами нас доля обіймала пробач за весни, що для тебе не цвіли.
І не карай за те, що боляче кохав я веди мене через життя, як через храм.
Де пам'ять молодість закоханим вертає не знаю хто але так праведно сказав.
Любов останньою ніколи не буває .