KAVA - У вирі почуттів

У вирі почуттів я гублю себе
Серед спогадів що розриває небеса
Кричу в порожнечу та хто почує це
У вирі почуттів хто я
У вирі почуттів я гублю себе
Серед спогадів що розриває небеса
Кричу в порожнечу та хто почує це
У вирі почуттів хто я
Самотні сідає як сніг на вікні
Память розливається як чай на столі
Кожен звук це відлуння мого чому
Відповідь тоне у мовчанні самому
У вирі почуттів я гублю себе
Серед спогадів що розриває небеса
Кричу в порожнечу та хто почує це
У вирі почуттів хто я
Душа це лабіринт без виходу і кінця