Валєрич Красавін - Не йди

Ти мов сонце в холодних снах,.
Тримаю тебе, але час тікає.
Дощ на склі малює страх,.
Що одного дня тебе немає.
Я кричу в безкінечний край,.
Щоб не загубити твій голос тихий.
Молю небо: "Тільки тримай",.
Бо без тебе я просто вбитий.
Я лечу крізь ніч до тебе,.
Світ тремтить, та ми ще є.
Твоє серце - моє небо,.
Тільки воно рятує мене.
Обійми, не дай упасти,.
Забери цей біль на мить.
Все, що є - лиш ти і щастя,.
Бо без тебе я не зможу жить.
Крик розтане в порожніх стінах,.
Та твій подих тримає в бою.
Я живий у твоїх картинах,.
Де малюєш любов мою.
Хай розсиплеться світ на крихти,.
Хай зникають міста й мости,.
Та я йтиму крізь усі війни,.
Лиш би тільки була ти.
Я лечу крізь ніч до тебе,.
Світ тремтить, та ми ще є.
Твоє серце - моє небо,.
Тільки воно рятує мене.
Обійми, не дай упасти,.
Забери цей біль на мить.
Все, що є - лиш ти і щастя,.
Бо без тебе я не зможу жить.
Навіть якщо впаде земля,.
І згорять усі дороги.
Я залишуся, ти моя,.
Ти - мій дім і моя змога.
Не йди... не йди...
Без тебе світ не дихає.