Давай назавжди kolibri

І знову тиша в моєму місті і дощ малює на склі ми різні.
Твої очі ще грають в пам'яті як світло у вікнах, коли всі сплять.
Люди ми просто є люди скільки б не клялись "все забути.
Твої кроки ще чути в осені а серце просить повертайся.
Давай назавжди осінь між нами як лід і вино.
Ми два крила, що летіли давно давай назавжди.
Наше життя - не крутили в кіно осінь дощами кричить у вікно.
Давай назавжди на фото ми ще такі щасливі.
Неначе й справді була весна але між рядків уже осінь.
І все, що лишилось, у мені твої листи як старі пісні.
Що грають в голові без зупину я не шукаю тебе ніде.
Але чомусь бачу в кожній людині давай назавжди.
Осінь між нами як лід і вино ми два крила, що летіли давно.
Давай назавжди наше життя - не крутили в кіно.
Осінь дощами кричить у вікно давай назавжди.
І якщо завтра знов прийде листопад я не сховаюсь, не зроблю крок назад.
Бо навіть коли все згорить до тла я пам'ятатиму, як ти сказала.
Давай назавжди осінь між нами як лід і вино.
Ми два крила, що летіли давно давай назавжди.
Наше життя - не крутили в кіно осінь дощами кричить у вікно.
Давай назавжди .